Екскурсія до Канева.

Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

 Тарас Шевченко

        Люблять Україну і виконують заповіт Кобзаря не одне покоління учнів Кам'янської ЗОШ №1. В останній день жовтня сонячного ранку група юних краєзнавців 7-В класу вирушили до славетного міста Канева, що в Черкаській області, де покоїться прах одного з найвеличніших народних поетів  - Тараса Григоровича Шевченка. Три години шляху і ось ми, учні 5, 7-х класів разом з класними керівниками, у Каневі. Місто знаходиться на правому березі Дніпра, наче тоне в золотих верхів'ях дерев.
                


                                      

        Перш ніж піднятися до могили Кобзаря, учні купили букети квітів, щоб покласти до пам’ятника, вшанувати пам’ять геніального поета. Сходинками піднімаємося все вище і вище. Їх 342. Ступається  легко,  піднесено і, якось, надзвичайно.З двох сторін сходинок море дерев, одягнених у позолоту. Таке враження, що ти з цими сходинками і жовтим килимом відриваєшся в повітря і піднімаєшся все вище і вище, тільки чути спів птахів навколо. Причому, сходинки не розміщені одна за одною, а  повертаючись, змінюють свій напрямок. Можливо, цей звивистий шлях і повторює нелегку долю Кобзаря, що за своїх  47років зробив так неосяжно багато…

        Біля пам’ятника учні поклали квіти, вдивляючись у могутню постать Тараса Григоровича і в кожного свої думи…

 

   Молода дівчина – екскурсовод цікаво розповіла про життя Тараса Григоровича, що народився у селі Моринці  у кріпацькій родині. Учні уважно слухали. Музей  і могила Тараса Шевченка в Каневі – одне з найцінніших місць для українського народу. Тут, на дніпровських кручах, в літературно – меморіальному музеї зібрані матеріали про життя і творчість поета і художника в нелегких умовах кріпосницького права  царської  Росії. Експозицію музею складають вироби народних майстрів центральних областей України. Розповідь про нелегке життя і творчість зворушила  учителів і учнів, дізналися багато нового з біографії поета.  

Далі наша подорож була по місту. Канів згадується в літописі. Тут розміщувалися ранні слов’янські поселення. На території знайдені три городища, курганний могильник. Місто було під владою татаро-монголів, литовців, поляків, турків. Відомі битви 1536р проти Литви, 1625р – проти Польщі. У визвольній війні 1648 -1654 р. р. жителі Канева брали участь у битві при Зборові і Берестечку. Екскурсія по місту дала можливість познайомитися з Шевченківським національним заповідником,  Музеєм народного декоративного мистецтва, могилою Аркадія Петровича Гайдара, Успенським собором ( пам’ятником архітектури XII століття) Успенський собор у Каневі побудований у 1144 році і знаходиться на державному обліку, як пам’ятник архітектури національного значення. Храм повторює риси Успенського собору в Києво – Печерській Лаврі і по своєму стилю відноситься до київської архітектурної школи першої половини XII століття. Тут перед погребінням і стояла два дні домовина з прахом Тараса Шевченка. 

 

     Далі наша подорож була до Канівської ГЕС та музею військової техніки. Наша поїздка до Канева була цікавою, змістовною, збагачена новими знаннями, наповнена незабутніми враженнями.

 Для нас Шевченко – живий, бо його життя – це поема, яку будують читати тисячі поколінь.

            "Він був сином мужика – і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим" -  так сказав про Кобзаря Іван Франко.